За словами одного із керівників проєкту – волонтера та військовослужбовця запасу Юрія Бірюченка, розробники ставили перед собою завдання зробити аналог китайського дрона-розвідника, пристосованого до ведення бойових дій, який був би зручнішим у застосуванні і коштував би дешевше від китайських моделей.

"Безпілотна авіація зараз виконує таку ж роль, як авіація у Другій світовій війні. Багато наших перемог є завдяки тому, що наша армія ініціативно і не в централізованому порядку масово почала використовувати безпілотники. Особливо велику роль у цьому відіграли цивільні дрони китайського виробництва. Це, насамперед, знамениті "Mavic", "Matrice" від фірми DJI та інші. Що таке "Matrice 300 RTK"– це досить дорогий китайський цивільний дрон, який має хорошу оптику, хороший зум. Завдяки цьому його використовують для розвідки та коригування вогню артилерії. Його вартість складає близько 20 тисяч євро і більше – залежно від комплектації. Але він має певні обмеження, бо, по суті, це цивільний дрон, який використовується для військових цілей. І ми поставили собі задачу – зробити аналог такого дрона – дрона-розвідника, коригувальника артилерії, який був би пристосований до ведення бойових дій і не мав би тих недоліків, які має будь-який дрон фірми DJI. На розробку пішло п'ять місяців та певна сума грошей, і зараз ми можемо продемонструвати дещо, що ми зробили. На жаль, держава досить пізно звернула увагу на цей сегмент, але наша країна тримається на горизонтальних зв'язках, тому ми проявили таку ініціативу і впевнені, що наші розробки будуть не гірші, ніж китайські, і принесуть користь на передовій", – розповів Юрій Бірюченко.

З його слів, за розробку дрона військовослужбовці взялися за сприяння командування їхньої військової часини і за фінансову допомогу одного з благодійних фондів.

Це мав би бути бізнес, бо тоді це допоможе Україні налагоджувати виробництво своїх дронів не в одиничиних екземплярах і не десятками, а сотнями, каже Юрій Бірюченко.

Ще одним керівником проєкту є молодший сержант, військовослужбовець Микола Гаврилюк, який у проєкті відповідає за технічну частину процесу. Військовий говорить, що дрони, розроблені ними, мають кілька переваг.

"Компанія DJI зробила так, що за допомогою системи Aeroscope можна відслідковувати місцезнаходження оператора дрона, що робить їх мішенню для ворога. Наш дрон неможливо відслідкувати за допомогою цих систем, що дозволяє убезпечити його оператора від ворожої артилерії, адже їм важче виявити його місцезнаходження. Крім того, наш дрон вдвічі компактніший і вдвічі легший за той же "Matrice" – його можна переносити в одному невеликому рюкзаку. При цьому дальність льоту зберігається. По ціні він вдвічі дешевший за "Matrice" при тій самій комплектації. Окреме питання це РЕБостійкість – він набагато краще протистоїть військам РЕБ – тобто радіоелектронній боротьбі ворога, ніж DJI. Фактично, він літає там, де DJI не літає зовсім", – каже Микола Гаврилюк і додає, що сам концепт обох моделей дронів – і розвідувального, і ударного – був з нуля розроблений в Україні.

Дрони, однак, складаються переважно із китайських запчастин: як каже військовий, співвідношення складає 60% на 40%, але розробники думають над тим, як зробити цикл виробництва більш замкнутим і менше залежати від китайських постачальників.

"Це досить складний і ємкий процес, і не все можна буде замінити, але ми рухаємося в цьому напрямку, – говорить Микола Гаврилюк. – Найбільше по часу зайняв вибір комплектуючих в плані співвідношення ціни, якості та доступності. Фактично, ми починали роботу тоді, коли логістичні моменти були найбільш складним питанням. Тобто умовно треба було вибрати з десяти видів комплектуючих, які можна було чекати півтора-два місяці – поки воно розмитнюється, поки воно їде через інші країни. Немало часу зайняло саме програмне забезпечення. Вже після того, як ми добилися нормальних моторних характеристик і дрон почав непогано літати та протидіяти вітру, тоді постало питання його взаємодії з РЕБом і адаптацією під стійкість РЕБу – це теж зайняло половину всього часу".

За словами Миколи Гаврилюка, вони вже неодноразово проводили тестування своїх дронів спільно з військовослужбовцями.

"Це було поки що не на передових позиціях, а на базі учбових центрів. Була можливість в режимі реального часу порівняти наш дрон з технікою фірми DJI. Наш дрон показав себе достойно – ми щоразу отримували позитивну реакцію", – говорить Микола Гаврилюк.

За словами командира взводу безпілотного авіаційного комплексу з позивним Шеф та його побратима з позивним Лаваш, які підключилися до радіоетеру, українські дрони ні в чому не поступаються китайському виробнику, а в деяких моментах є навіть кращими і якіснішими за них.

"До прикладу, вони краще протистоять ворожому РЕБ. Наші виробники намагаються зробити їх якомога більш якісно, бо не за чутками знають, в яких умовах працюватимуть їхні "пташки", і що від них залежить життя хлопців. Круто, що українські підприємці, незважаючи на важку ситуацію в країні, все ж ризикують і вкладають сили і власні гроші у розвиток налагодження виробництва безпілотників. Чим швидше наш бізнес налагодить їхнє виробництво, тим якісніше ми будемо бити ворога", – сказав "Шеф".

Попереду на дрони, розроблені житомирськими військовими, чекає обов'язковий процес сертифікації, який вони мають пройти. Розробники БПЛА, за їх власними словами, в цей час не збираються зупинятися на досягнутому.

"Це процес безперервний – завжди є місце для покращень, тому ми кажемо, що фінальної версії в обох дронів немає, ми працюємо над їх удосконаленням і далі. Адже ворог теж адаптується і постійно шукає можливостей протидіяти українським дронам. Це безперервна війна", – каже Микола Гаврилюк.